Історія України

                            Тема: Київська держава за наступників Ярослава Мудрого.

                             Урок: лабораторне заняття.

Мета: ознайомити з особливостями періоду історії Київської держави за правління синів

Ярослава Мудрого, сформувати уявлення про міжусобні війни між Ярославовичами їх причини, характер і наслідки, значення для подальшого розвитку історичних подій, сформувати уявлення про кочовиків половців, значення боротьби з ними руських князів, розвивати вміння аналізувати історичні факти і події, що відбувалися, робити висновки, вдосконалювати вміння працювати з текстом історичних документів, аналізувати та порівнювати їх, розвивати вміння працювати з історичною картою, виховувати інтерес до історії Київської держави, повагу до історичних пам’яток минулого української землі.

Обладнання: підручник , карта, атлас, дидактичний матеріал.

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

Структура уроку:

1.     Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

2.     Вивчення нової теми

-         Боротьба за князівський престол після смерті Ярослава Мудрого.

-         Половці – нові вороги Київської держави.

-         «Правда Ярославичів».

-         З’їзд князів у Любечі (1097р.). Його історичне значення.

3.     Закріплення та повторення.

4.     Підсумковий етап.

5.     Д/З  . заповнити таблицю.

                                                          Хід уроку

Самостійна робота за завданнями.

Заповнити пропуски у визначеннях понять.

Варіант 1.

………- це правитель всього господарства князя.

……….- це зубожілий селянин, що продав себе боярину за гроші при свідках.

Полюддя – це…..

……- це основне заняття населення, яке відігравало головну роль у господарстві Київської Русі.

Варіант 2

……- це селянин, що потрапив у залежність до боярина, беручи в нього позику ( «купу») грошима, зерном, худобою.

…..- це збирач оброку, данини для князя.

Ряд – це …….

……- це натуральний податок у Київській Русі.

Вивчення нового матеріалу.

Учитель. Урок наш проходитиме у вигляді лабораторної роботи, під час якої ми маємо опрацювати матеріал підручника, познайомитися з текстами історичних документів і самостійно зробимо деякі висновки.

1.     Боротьба за Київський престол після смерті Ярослава Мудрого.

Репродуктивна бесіда за запитаннями і завданнями.

1.     Згадайте, у якому році помер Ярослав Мудрий?

2.     Які землі знаходилися у Київській державі на момент смерті Ярослава Мудрого?

3.     Пригадайте імена синів Ярослава Мудрого?

4.     Назвіть принцип престолонаслідування, що існував тоді у Київській державі.

Робота з історичним джерелом.

Визначити який саме принцип престолонаслідування встановив Ярослав Мудрий.

      «у рік 1054р. Представився великий князь руський Ярослав. А коли він ще був живий, поставив синів своїх, сказавши їм: «Ось я відходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері. І якщо ви будете в любові межи собою, то й бог буде в вас і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що вони надбали трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, замість себе стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду – Переяслів, а Ігорю – Володимир, а В’ячеславу – Смоленськ.

         І так розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього уділу….

         Сам же Ярослав був слабий…. Отож приспів Ярославу кінець життя, і віддав він душу свою богові місяця лютого у 20 день в суботу першої неділі посту….»

Колективна робота за завданнями і запитаннями.

1.     Опрацювати та порівняти логічні схеми « Принципи престолонаслідування в Київській державі»(намалювати на дошці)

Принципи престолонаслідування в Київській державі, що діяв до 1054р.

Батько

Старший син                                                  молодший син

                            Син

Принцип престолонаслідування, введений Ярославом Мудрим

Батько

Старший син                     Середній син                   Молодший син

2.     З якою метою Ярослав Мудрий встановив саме такий принцип успадкування київського столу?

Самостійна робота намалювати схему де буде відображено  Київські землі та правителі (сини) Ярослава Мудрого

3.     Показати на схемі стрілками землі, які належали спадкоємцям Ярослава Мудрого.

4.     Яка руська земля належала кожному зі спадкоємців Ярослава Мудрого?

Самостійна робота за контурною картою.

Знайти на карті атласу розташування земель, що належали спадкоємцям Ярослава Мудрого, і показати їх на контурній карті.

Робота над формуванням історичних понять.

Тріумвірат – спільне правління трьох найвищих службових осіб.

                                           Тріумвірат за часів Ярославичів

Ізяслав

Святослав                         Державні                          Всеволод

справи

Робота з історичним джерелом

         « У рік 1067р. Розпочав війну Всеслав полоцький, син Брячиславів, і зайняв Новгород. Ярославичі ж троє,- Ізяслав, Святослав, Всеволод, зібравши воїнів, рушили на Всеслава, коли була велика зима, і пройшли до Мінська, посікли чоловіків, а жінок і дітей забрали в добичу і пішли до (річки) Не миги. Всеслав також рушив насупроти. І , зібравшись на Немизі місяця березня в третій день , пішли вони одні проти одних. А був сніг великий, і сталася січа люта, і впали многії (у битві). І одолів Ізяслав, Святослав, Всеволод, а Всеслав втік.»

Запитання

1.     Хто з князів, судячи з документу, виступив проти Ізяслава Ярославича?

2.     Чому, на вашу думку, це сталося?

Робота над формуванням понять.

Міжусобні війни.

Самостійна робота за завданнями.

Опрацювати текст підручника, підготувати відповіді на запитання.

1.     Про яке повстання проти київського князя ви дізналися?

2.     Коли відбулося це повстання? Які наслідки воно мало?

2.Половці – нові вороги  Київської держави.

Робота над формуванням історичних понять.

Половці – (кипчаки, кумани) кочовики тюрського походження

Робота з історичною картою.

Окреслити місце розташування половців.

Презентація

«Нові вороги Київської держави – половці».

Робота з історичним джерелом.

     « У рік 1068р. Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і  Всеволод вийшли супроти них на (річку) Альту. А коли настала ніч, рушили вони одні проти одних. За гріхі наші напустив Бог на нас поганих, і побігли руські князі, і перемогли половців….

     Коли ж Ізяслав із Всеволодом прийшли до Києва, а Святослав до Чернігова, то люди київські прибігли на торговище і вчинили віче, і сказали, пославши князів до князя: « Ось о половці розсипались по землі, Дай -  но, княже, оружжя і коней, і ми ще поб’ємося з ними».

     Але Ізяслав цього не послухав.»

Аналітична бесіда на  запитання.

1.     З яких причин, на вашу думку, руські князі потерпіли поразку на р. Альті?

2.     Як ви думаєте, чому кияни звернулися про допомогу до князя? Якою була роль князя в Київській державі?

3.     Що послужило причиною запрошення на київській стіл саме Всеслава, князя половецького?

3. «Правда Ярославичів»

Опрацювати витяг з документу  і стисло розкрити зміст.

Евристична бесіда за запитаннями.

1.     Пригадайте, коли і ким вперше в Київській державі було введено збірник законів.

2.     Пригадайте, як захищалося життя можновладців у «Руській правді».

3.     З яких причин, на вашу думку, зросли розміри штрафів за посягання на феодальну власність та життя феодала?

4.     У «Правді Ярославичів» було до певної міри обмежено свавілля землевласників до залежних селян. Про що це свідчить?

5.     Який можна зробити висновок, співставивши «Руську правду» і «Правду Ярославичів»?

6.     Права яких верств населення, на вашу думку, відстоював новий збірник законів?

4.     З’їзд князів у Любечі (1097). Його історичне значення.

Опрацювати дати відповіді на запитання

1.     Назвіть князів, що були учасниками Любецького з’їзду.(Святополк, Володимир, Давид Ігорович, Василько Ростиславович, Давид і Олег Святославині (щоб укладати мир))

2.     Які рішення було прийнято на з’їзді? (запровадити засади от чинності (від батька до сина) у володінні князівствами (столами), припинити усобиці, вести спільну боротьбу проти половців.)

3.     Як ви вважаєте в чому історичне значення цих рішень?

Самостійна робота за контурною картою.

1.     Позначити кордони земель Київської держави за Ярославичів.

2.     Відмітити розташування половців.

3.     Окреслити руські князівства, що були безпосередніми сусідами половців.

4.     Підписати кому з князів належали ці землі.

Закріплення

1.     Які нові юридичні норми закріплювала «Правда Ярославичів»? Про що це свідчить?

2.     Якими були наслідки повстання 1068р.?

3.     Які події послужили причиною скликання з’їзду князів у Любечі 1097р.?

4.     Чи були рішення з’їзду князів виконані? Які з рішень залишилися невиконаними?

5.     Назвіть князів, які об’єдналися в 1100р. для спільної боротьби проти половців. Чи була боротьба об’єднаних сил руських князів вдалою?

7 клас . Історична екскурсія

Тема: Політичний устрій Київської Русі.

Мета:             розкрити сутність і значення розквіту Київської Русі; познайомити із соціальним і господарським життяі; дати уявлення про політичний пристрій; підвести учнів до усвідомлення того, що економічний розвиток тісно пов’язаний з політичним; підкреслити закономірність становлення і розвитку феодальних аграрних відносин; розвивати уміння аналізувати історичні факти і події, оцінювати їхнє значення, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки; виховувати інтерес до історичного минулого української землі, повагу до історичних пам’ятників.

Обладнання:            підручник, карта Давньоруська держава в ІХ – ХІ ст.», дидактичний матеріа,таблиці , схеми, робочі зошити.

Основні поняття:    держава, феодальна ієрархія, вотчина, селянські повинності, монархія, натуральне господарство, ремесло, торгівля.

тип уроку: урок вивчення нової теми.

Вид заняття: історична екскурсія «Подорож у ХІст»

Хід уроку.

Мотивація.

Сьогодні у нас незвичайний урок. Уявімо собі, що в нас є машина часу і з її допомогою ми можемо перенестися  в Київ ХІ ст.ми з вами на час уроку станемо жителями і гостями цього славного міста. Для цього необхідно трохи уяви і фантазії, щоб за допомогою елементів костюма, малюнків, ілюстрацій відтворити життя киян. Тож запрошую вас у подорож.

1. Станція «Князівська». Політичне становище.

Мультипрезинтація. «Князівський суд» 

Зараз ми з вами побуваємо в маєтку князя під час процедури суду. Вам необхідно послухати і відповісти на такі питання:

1. Як готувалася процедура суду і навіщо їй надавалася особлива урочистість?
2. Чи справедливий був князівський суд?
3. Які наслідки мали його рішення для простих людей?
4. Що вам відомо про закони «Руської правди»?
5. Які давні звичаї збереглися ще, окрім законів?

Завдання.

1. Використовуючи пам’ятку  «Характеристика держави» визначте, якою державою була Київська Русь? 
2. Розглянте  уважно схему «Система державної влади в Київській Русі»

«Великий князь» «Народне віче». Зробіть висновки. 

Більшість істориків вважає, що Київська держава до середини ХІІ ст.:

Ø  За формою правління являла  собою монархічну країну, але  врізні періоди існування монархії була представлена то  у формі єдиновладдя(одноосібна влада Великого князя), то у формі співуправління декількох князів, що із середини ХІІ ст. переросло в  колективний сюзеренітет найбільш впливових і сильних князів.

Ø  За формою державного устрою – федеративна держава, тому що територіальні одиниці(князівства і землі) мали ознаки державних утворень , а найважливіші питання вирішувалися центральною владою.

Ø  Державний режим – феодальна демократія.

Ø  Велику роль відігравало віче – народні збори. Провідну роль у його скликанні і прийнятті рішень грали бояри і  «кращі чоловіки», але брати вньому участь могли й незаможні верстви населення;

Ø  Важливу роль відігравали князівські з’їзди, що збиралися з ініціативи Великих князів для обговорення питання збереження внутрішнього миру, оборони країни, прийняття законів і правил успадкування престолу.

2. Станція «Правдино» .Соціальна піраміда: основні верстви і система залежності.

Використовується уривки з «Руської правди»(дод. 4), таблиця «Соціальна структура населення К.Р»

Завдання.

1. Уважно прочитайте «Руську правду». Які шари населення розрізняє «Руська правда»? з чого видні відмінності  в їхньому становищі?
2. Перед вами ілюстрації  - зображення представників різнихверств населення. Визначте їх соціальне становище.
3. Подані нижче категорії населення Київської Русі зобразіть у вигляді східців, де на нижній сходинці стоїть холоп, а на вищій – князь. Князь, холоп, смерд, боярин, закуп, рядович, воїни, воєводи
4. приведіть у відповідність категорії населення 

3. Станція «Предславино». Феодальне землеволодіння. Феодальні повиності.

Використовують текст дод. 6

1. Що було головною цінністю в період Середньовіччя?
2. Що таке феод?
3. Які форми землеволодіння ви знаєте»
4. Що таке «феодальні повинності»?
5. Про які повиності йдеться в розповіді князя?

4. Станція «Київська». Розвиток сільського господарства, ремесел, торгівлі.

Міста . гроші.

Використовується карта.

Зробимо  екскурсію на київське торговище. Ось пристала одна тура до берега. Засмаглі люди в білих сорочках і таких же штанях тягнуть в гору широкі лотки. На лотках установлени чорні горщики, такі ж тарелі та миси. Це приїхали гончарі. З великими труднощами вносять вони свій товар у розкриті навстіж ворота міста.

            За першою турою підпливає друга, треття. З ближніх і далеких погостів звозять віск, мед, жито, бочки з пивом, сири, курей, солод, хміоь, коноплі, залізо, олію, льон, вовну.

            Сильні мускулисти люди ставлять свої лотки з товарами на площі. Праворуч улаштувалися шкіряники. Гарні червоні і зелені чобітки, прикрашені візерунками у вигляді листів з кольорової шкіри.

             А за шкіряниками йде ряд дерев’яних виробів- тут ложки , гребінці,сільнички, ковші і цебра, окуті залізом.

            У центрі торговища, на шухлядах, оббитих цвяхамиі покритих невибіленим полотном, розташували товар особливо вправні майстри.

            «Дивись! Дивись! – указує жінка, що висунулася з юрби, у довгій сорочні з кольоровою вишивкою на подолі на красиву велику металеву пряжку із вставками з кольорового скла.

            Ця пряжка дуже дорога. Майтер багато над нею працював. У нього є рідкісна кам’яна форма, яку він залив воском і – вийшла воскова модель; за цією моделлю він зробив глиняну форму, що залив металом – бронзою. Коли метал остигнув, майтер розбив глиняну форму, підправив пряжку, а в гнізда по її  кутах  вставив червоні скельця.багато уміння і мистецтва вклав майстер у роботу над цією пряжкою, та й часу треба було чимало для  її виготовлення, тому й просить за неї великі гроші. Не по кишені ця пряжка жінці в довгій сорочці.

            Але поруч із блискучою квітчастою пряжкою лежать скроневі кільця і підвіски з бронзової і срібної проволоки, а от і намиста з кришталю, бурштину, сердоліку, і кольорового скла. Жінка перебирає червоні намиста, - так, мабуть, візьме це , вони недорого коштують і дуже красиві. 

3Безліч торгових рядів тіснилися, ліпилися, нагромаджувалися один біля одного, виставляючи напоказ свій різномастий товар. Взуття, тканини, готове плаття, головні убори, мідний посуд, гончарні вироби,солодощі, зброя, прикраси із золота ,срібла – чого тільки не побачиш на цьому торговищі!

            Ось арабський купець виставив свій товар. Тут були парчеві тканини, важкі шовки, найтонші мусліни, яскрава вовна, килими, лляні батисти. Щоправда, червоні, зелені, білі полотнища, заткані золотом і сріблом, оздоблені вигадливими візерунками, були недоступні простим смертним. Такі товари могли придбати тільки багатії та бояри. Але все це  було так красиво, що перехожі – і жінки і чоловіки – з однаковим інтересом розглядали товари, насолоджувалися ними, зовсім не збираючись їх придбати.

            Новгородські купці привезли хутра, рибячий зуб, перли, ловчих соколів, срібло, сіль, червону рибу.

            З Франції, Італії й інших західноєвропейських країн привезли вино, ювелірні вироби, зброю.

            До пізнього вечора ходять купці по торговищу. Дзенькають і переходять з рук в руки монети арабські, візантійські, західноєвропейські; купці розхвалюють свій товар, привертаючи увагу купців.

Закріплення.

От і завершилася наша подорож у ХІ ст. зараз ми з вами  дізнаємося, наскільки добре ви довідалися про той період. Приготуйтеся виконувати кілька завдань.

Робота за картками (усні відповіді)

Завдання.

1. Про що вам говорить назва вулиць: Дьогтьова, Соляна, Гончарна, Кожум’яцька?
2. На території Київчької Русі ХІ ст. археологи знаходять західноєвропейські монети, а в країнах Заходу – давньоруські речі. Про що це свідчить?
3. Знайдіть на карті шлях «з варяг у греки». Де проходив цей шлях? Які країни і міста він пов’язував? Купці яких країн вели завдяки цьому  шляху торгівлю і чим вони торгували?
4. Населення Київської Русі було представлено: а) «кращими людьми»; б) «білими людьми» в)  «чорними людьми»; г) «нижщими людьми».
5. Основними видамифеодального землеволодіння були: а) місто; б) вотчина; в) маєток; г) селище.
6. Складіть схему суспільного устрою Київської Русі, використовуючи такі терміни: суд князя, князь, рада бояр, дружина, смерди, холопи, закупи, рядовичі, ремісники, посадники.
7. Уявіть, що вам до рук потрапив уривок з документа ХІ ст. – лист купця з Франції, що перебував у Києві, до свого родича в Каркассон: «…Велике місто русичів Київ, що вони кличуть матір’ю міст  руських, стоїть він на березі великої річки слов’ян – Славутича, що греки називають  Борисфеном. І багато в цьому місті ремісників, своїх великих ринків і торгів, чудових храмів, пишних князівських палат. А ремесла там є такі…» спробуйте продовжити цей лист і назвіть ремесла, що були поширені в Києві.
8. Представниками князівської адміністрації були: а) бояри; б)тисяцькі; в)дружина; г) варяги; д)сотники, десятники; е) судді; ж)тіуни; з)міська верхівка.

Підсумок.

Д/З § 9 скласти порівняльну  таблицю «Становище різних верст населення Київської Русі»