Всесвітня історія 7 клас

Тема: Середньовічне європейське суспільство.

Мета:              охарактеризувати структуру середньовічного суспільства, показати його складові, створити уявлення про три стани середньовічного суспілсьтва; формувати в учнів уміння аналізувати і узагальнювати історичний матеріал;виховувати в учнів толерантне ставлення до людей.

Тип уроку: вивчення нових знань.

Обладнання: підручник, стінна карта, дидактичний матеріал.

Основні поняття і терміни:            феод, феодалізм, васалітет, суспільство, стани, соціальна структура, соціальний поділ.

Хід уроку

І Організаційний момент

ІІ. Повторення вивченого матеріалу

ІІІ. Вивчення нової теми

1. Феодалізм.
2. Три стани середньовічного суспільства
3. Духівництво.
4. Феодали,замки.
5. Селяни і сеньойри. Господарство селянина.
6. Селянська громада. Шлюб і сім’я селянина

IV. Закріплення

V. Підсумок

VI.Д/З § 3 підгот. Письмову розповідь «Життя селянина в середні віки»

. Повторення вивченого матеріалу(Гра «Хто це сказав»)

1. «Коли я був майордомом при Маровінгах, для боротьби з арабами створили франкську важку кінноти» (Карл Мартелл)
2. «Що краще: коли один має королівський сан, а інший несе тягар влади, чи коли той, хто несе тягар влади, має ще й королівський сан?»(Піпін Короткий)
3. «Захопивши сакське селище, я встромив свій меч посеред майдану і наказав стратити всіх чоловіків, які були вищими за цей меч»( Карл Великий)
4. «Коли я розгромив лангобардів, то подарував Папі Римському відвойовані землі навколо Риму і смугу землі, яка їх з’єднувала». (Піпін Короткий)
5. «Своє прізвисько  «Молот», я отримав від франків за перемогу в цій битві»(Карл Мартелл)
6. «Мої молодші брати не бажають визнавати мене імператором франків і вимагають поділу імперії, створеної нашим дідом»(Лотар)
7. «Я був членом придворної Академії, а пізніше написав біографію нашого улюбленого імператора – «Життя Карла Великого» (Ейнгард)
8. «Для того, щоб освятити мою владу, папський посланець уперше здійснив спеціальний обряд помазання на царство»(Піпін Короткий)
9. «25 грудня 800р. на Різдво Христове в собору Святого Петра я проголосив імператором Карла Великого» (Лев ІІІ)
10. «Після Верденського поділу центром моїх володінь став Париж» (Карл Лисий)
11. «За Верденським договором у складі моїх володінь опинилася Папська Держава»(Лотар)
12. «Я доручив щорічно записувати всі події, які відбувалися в державі. Ці записи отримали назву «анналів» (Карл Великий)

1.Феодалізм.

            На кінець 7- поч. 8 ст. завершилося об’єднання багатих і знатних людей варварського і римського суспільства. Вони перетворилися  у могутній прошарок землевласників. Серед цих землевласників було немало представників верхівки церкви, а також багатих членів германських родів. Саме ці великі землевласники і стали основою для формування панівного прошарку суспільства, на який спиралася королівська влада.

            Після Верденського поділу найзгуртованішою, міцною частиною колишньої імперії Карла Великого було Західне Франкське королівство – майбутня Франція, як її почали називати з 10 – 11 ст.

 Столицею нової держави став Париж. Влада останніх Каролінгів утримувалась тут найдовше, до кінця Х ст..вона одночас, слабшала, і втрачала контроль над своїми володіннями. Прискорила руїну зовнішня небезпека. З кінця 8ст. країни Європи стали зазнавати нападів  норманів, які кораблями перетинали море і грабували узбережні країни, наганяючи жах на населення. До цього додалися спустошливі набіги арабів і угорців, що в 9 ст. посилилися в Паннонії.

            Представники місцевої влади зобов’язували великих землевласників у разі небезпеки з’явитися зі своїми загонами для відбиття нападу. Водночас дрібні землевласники самі стали шукати порятунку від набігів і переходити під захист сильних покровителів. Таких людей називали васалами. За надання захисту вони складали клятву вірності своєму покровителю – синьору (від лат. Старший) і зобов’язувалися служити йому прибуваючи озброєними на його вимогу.

             Щоб мати у своєму розпорядженні загін важкоозброєнних вершників (рицарів) , великий землевласник міг частину своєї землі роздати воїнам, за службу які , у свою чергу, якщо дозволяв розмір володіння, могли передати  його за службу своїм васалам. Таким чином, вибудовувалися відносини між  сеньорами і васалами, які нагадували брабину або піраміду. На вершині цієї драбини(піраміди) був король, який вважався васалом Бога. Деякі королі були васалами Папи Римського. Історики такий порядок називають «феодальною драбиною» або «феодальною іерархією».

            Коли напади норманів почастішали, Карл ІІ Лисий 847р. зобов’язав « кожну вільну людину обрати собі сеньйора». Права сеньйоранад своїми васалами прирівнювалася до влади короля над своїми підданими. А ще через 30 років було визнано спадковість  бенефіціїв і графських титулів. Тепер бенефіції перетворилися на спадкові володіння – феоди. Слово феод  -озн. «земельне володіння» надане господарем- сеньйором своєму васалові, які за це повинен був служити господареві. Володіння феодом, подібно до бенефіція, вимагало служби, переважно військової. Володарів феодів стали називати феодалами. Кожний феодал мав велику владу, а остання Каролінги були безсилими: вони не мали  ані авторитету серед феодалів, ані війська для боротьби проти зовнішніх ворогів. Почали утворюватися графства, що нагадували маленьки королівства. Настав час феодальної роздробленості. Король вже був лише «першим серед рівних». Поступово такий лад поширився на всі країни Західної , Центральної і почасті Сх.Європи.

Робота з термінами і поняттями.

Васалітет –  особиста залежність одних феодалів (васалів) від інших , могутніших (сеньйорів)

феодальна драбина – поділ феодалів за знатністю і посадами при підлеглості нищих вищим.

2.Три стани середньовічного суспільства

Найбільшого поширення набула теорія про поділ суспільства на три стани: «тих , що моляться»(священики і монахи). «ті , що воюють»(рицарі), «ті ,що працюють»(селяни , ремісники). Соціальний статус успадковувався від батька до сина.

            На думку середньовічних мудреців, кожен стан мав свої важливі обов’язки і був необхідний для інших. Вони не  могли існувати один без одного.так духівництво піклувалося про душі, рицарі захищали країну, а селяни всіх годували.

Робота з документом.

Єпископ Адальберон Ланський про три стани (ст. 33 підручника)

Реалії життя з’ясували, що суспільство ділиться не на три верстви, що кожна верства поділяється на більш дрібні групи, які мають свої права, привілеї та обов’язки. З появою міст та збільшенням їх ролі у житті середньовічної Європи система відносин між соціальними групами ще більш ускладнилася. Великий вплив на поділ суспільства, на його соціальні верстви стали справляти земельні володіння і гроші. Всі ті, хто мав багатства і статус у суспільстві стали відноситися до аристократії. Так з’явилася сільська, міська аристократія. кожний хто вважав себе аристократом, прагнув довести ще і давність свого роду, його могутності.

Основні стани середньовічного суспільства

3. Духівництво.

Робота в групах І

Опрацювати § 3 с. 34

Дати відповідь на такі запитання.

1. Як, на думку середньовічних мислителів, були розподілені обов’язки між різними станами суспільства?
2. Чи відповідав тодішнім реаліям поділ середньовічного суспільства на три частини?
3. Чому середньовічні мислителі ставили духівництво на перше місце в суспільстві? Яку роль у житті суспільства мала церква.

Робота в групах ІІ

Опрацювати § 3 с. 35

Дати відповідь на такі запитання.

1. Хто оголошувався головними ворогами рицаря і церкви?
2. З якою метою церква проводила обряд посвячення рицарів?

Робота в групах ІІІ

Опрацювати § 3 с. 38

Дати відповідь на такі запитання.

1. Які повинності виконували селяни на сеньйора?
2. Чи однаковими було становище свіх селян Бовезі в ХІ ХІІ ст?

Робота з термінами

Повинність –

Чинш –

Рента –

Дворянство-

Громади-

6. Селянська громада. Шлюб і сім’я селянина.

Коментоване читання. С.41 §3

закріплення

1. Які причини нивикнення замків? Яку роль вони відігравали у житті середньовічного суспільства?
2. Чому селяни жили громадами? Яку роль вони вігравали в житті селінина?
3. Що вплинуло на формування уявлень селянина про навколишній світ?

Закріплення нових знань

Ø  На які стани поділяється середньовічне суспільство?

Ø  Як, на думку середньовічних мислителів, були розподілені обов’язки між різними станами?

Ø  Який стан був панівний і чому?

Ø  Чому середньовічні мислителі ставили духовенство на перше місце в суспільстві?

Ø  Яка роль у житті суспільства належала церкві?

Ø  Поясніть терміни васал, васалітет?

Ø  Чому суспільний лад середніх віків називається феодальним?

Ø  Яке місце посідав селянин у середноьвічному суспільстві?

Питання для дискусії

            Чи можна назвати соціальний устрій у середні віки справедливим? Свою думку обгрунтуйте.